«Прийшла кара, і місто здригнулось від жаху. Спочатку з нею ще якось намагалися боротись, але всі спроби виявилися марними. Першими втекли лікарі. Точніше та їх невеличка частина, яким пощастило не заразитись від пацієнтів. За ними пішли студенти. А потім розпочався масовий відтік населення з міста, - так описує івано-франківська газета «Репортер» події минулого, коли у Івано-Франківськ (стара назва Станіславів) у 1730 році.

«Її «завезли» вірмени з далекої Туреччини, яка тоді справедливо вважалася традиційним поставником всілякої зарази. Кількість жертв точно невідома, проте померлих було стільки, що довелось закладати новий цвинтар на Тисменицькому передмісті…

 Через 40 років, у 1770‑му, чуму занесли у місто росіяни. Тоді була російсько-турецька війна, під час якої Станіславів використовувався як база царських військ. У своїх ранцях солдати привезли до міста турецькі трофеї, заражені бацилами чуми, що забрала із собою 1332 особи - помер кожен п’ятий…

Епідемія азійської холери накрила місто у 1831 році. Тоді померло декілька тисяч...  

Восени 1918 року спалахнула епідемія «іспанки»…Епідемія охопила всі медичні заклади, звідки перекинулася до міста. В умовах гострого браку медикаментів та відсутності імунітету до хвороби смертність була просто вражаючою. За самими скромними підрахунками кількість жертв сягнула трьох тисяч».

«Львівська газета» підсумовуючи роботу медиків в боротьбі з епідемією робить висновок, що «медики програли битву із грипом»:

«На 10 листопада в Україні від грипу, ГРВІ та їх ускладнень померло 189 осіб. Причому, як констатує прес-служба Міністерства охорони здоров’я, левова частка цих смертей – 78 припадає на Львівську область...І навіть якщо врахувати, що порівняно з іншими регіонами, де наразі грип “скосив” найбільше жертв, на Львівщині найбільша кількість населення, це аж ніяк не виправдовує львівських медиків, котрі допустити стільки смертей своїх пацієнтів. 

Особливо серйозною проблема медичної допомоги є в селах. У Львові людині в складній ситуації достатньо взяти телефон і викликати “швидку”. У селах мешканці часто позбавлені такої можливості. Тож не дивно, що більшість померлих від грипу та пневмонії – жителі сільських районів. Але є й іще одна проблема, про яку професійні лікарі говорити не хочуть. Нинішня медицина стає все більше не по кишені пересічному українцеві. Значна частина людей, навіть перебуваючи у важкому стані, не поспішає звертатися до фахівців, оскільки знає, що за все треба платити. Та ще й чималі кошти, яких у селян просто немає. До того ж, навіть якщо вони знайдуть ці суми і заплатять лікарю, це ще не означає, що той турботливо їх лікуватиме.

Поки епідемія в двобої з медичним персоналом таки відступили, проте, ніхто не може бути певним, що вона не почнеться знову, так званим другим та наступними порогами.

Все це викликає не тільки тривогу, але суттєво впливає на економічну ситуацію. Західноукраїнська газета « експрес» пробує вияснити, що ж діється в туристичному бізнесі, який для Галичини є пріоритетним в плані інвестицій та бюджетної політики.

Тих хто хоче приїхати в Карпати тепер немає… «Тепер ми нікого не приймаємо, ділиться головний менеджер однієї з туристичних фірм Галина Яремчук. -  під час осінніх канікул до нас приїздили туристичні групи з Харкова, Донецька та інших областей східної України. Нині ж усі налякані грипу та ГРВІ. А коли я зателефонувала партнерам нашої туристичної фірми, чи можна вже забронювати в їхньому в їхньому відпочинковому комплексі місця на час новорічних і різдвяних свят, мені відповіли, що зараз у них карантин, тому коли саме можна буде замовити відпочинок, наразі невідомо».

Тим часом самі галичани (ті, які звісно мають на те кошти) пробують перечекати епідемічну кризу в теплих краях.

«У туристичних фірмах – несподіваний бум. Від початку карантину продажі зросли у кілька разів, довелося вводити додаткові авіарейси. Як-то кажуть, кому війна, а кому – мати рідна., - пише львівська газета «Високий замок».

«Лідером із продажів є Єгипет, оскільки туди не потрібно оформляти візу – її проставляють в аеропорту, – каже директор туристичної агенції “Трайдент” Ірина Мала. – З 14 листопада зі Львова буде здійснюватись додатковий рейс на Єгипет. Зараз можна замовити виліт хіба що з 20 числа. Зріс попит на екзотичні напрямки – Маврикій, Домінікана».

Ми виявились не готовими до такого ажіотажу. Під час шкільних канікул попит завжди зростає, а тут до канікул додався ще й карантин. Багато клієнтів, які уже перебували на відпочинку, просили продовжити їм перебування, – каже головний менеджер компанії “Міст-тур” Наталія Онищук. – Попри те, що ціни трохи зросли, Єгипет все одно залишається економічним напрямком. Він шалено популярний, тоді як на європейському напрямку – затишшя. Клієнтів стримує те, що для поїздки в Європу потрібно оформляти візи».

А поки наші шукають тихого життя на єгипетських берегах, до нас приїхав раптом “Бацька” і син - «Президент республіки Білорусь Олександр Лукашенко прилетів на Івано-Франківщину разом із 5-річним сином, якого він називає своїм наступником на посаді глави держави», - пише газета «Галицький кореспондент».

«6 листопада, у конференц-залі аеропорту "Івано-Франківськ" було тісно від владоможців обласного та всеукраїнського рівня…Двері відчинилися, і поріг переступив маленький хлопчик, підперезаний іграшковою шаблею. Слідом за ним зайшов незмінний впродовж останніх 15-ти років білоруський президент. "Дивіться, з шаблюкою козак, для боротьби з грипом!", - зреагував на появу Лукашенка-молодшого Віктор Ющенко.

Коли публічні промови закінчились, Миколка Лукашенко почався чіплятися до білоруського президента: "Тату, дай листочок, ти ж все одно нічого не пишеш, ну ти ж нічого не розумієш". Малий причепа, мабуть, таки набрид своїми проханнями, бо через п'ять хвилин після початку наради його випровадили до літака. Малий біг до трапу, весело розмахуючи шаблюкою. Від уявних ворогів його захищали троє президентських охоронців.

До речі, останніх два роки найменший син Олександра Лукашенка, якого в пресі називають позашлюбним, досить часто з'являється разом зі своїм батьком на публіці… Під час спільних відвідин православної церкви в давньому місті Турові Олександр Лукашенко цілком серйозно заявив пресі, що Миколка буде його наступником на посаді глави держави. "Унікальний хлопчисько", - відгукнувся про малого "бацька". Микола Лукашенко отримає конституційне право балотуватися в президенти Білорусі у 2039 році».

Тим часом галичани в Дрогобичі цілком серйозно взялися до спорудження пам’ятника «природному антигрипіну – цибулі». Газета «Суботня пошта» зокрема повідомляє про таке:

«Місто, котре одним із перших в Україні зазнало удару вірусної пневмонії, не обминула й проблема захисних масок, антивірусних препаратів та дезінфекційних засобів. Проте запобігти стрімкому поширенню інфекції допомогла народна медицина і її найвипробуваніші "препарати" - цибуля і часник. Як зазначив міський голова Микола Гук, дрогобичани дуже шанують ці овочі і споконвіку культивували велику кількість цибулі. А за мешканцями одного з мікрорайонів, які спеціалізувались на її вирощуванні, навіть закріпилася назва "цибульники"… Міська рада Дрогобича має намір спорудити пам’ятника Цибулі».

Василь Хом’як, «ОстроВ»